top of page

ВИСТАВИ ТЕАТРУ МІСТ

 

Неда Неждана

"Самогубство самоти"

Трагіфарс на 13 сходинок, одну паузу і одне падіння

 

Постановка – Надія Година

Пластичне вирішення – Юлія Гасиліна

Музичне вирішення – Олександр Мірошниченко

Декорація і костюми – Лілія Кокуріна,

Дмитро Левенко, Єва Прохоренко.

 

Ролі виконують:

Він – Денис Щербак

Вона – Людмила Травєннікова

Кіт - Дмитро Левенко

Киця - Єва Прохоренко

 

Чоловік і жінка схожі на дві різні планети, між якими - прірва. Як її подолати? Насиллям чи любов’ю, грою чи щирістю, обманом чи довірою? Він і Вона знайомляться в дивному місці – на даху та ще й уночі. Жінка хоче зістрибнути (чи справді хоче?), а він – її зупинити (заради чого?). Крім них тут присутній ще хтось (живий, труп, манекен, прибулець?), а також двоє котів, які чекають на третього (типу Годо?). А дійство зазнає карколомних поворотів – порятунок і напад, розслідування злочину і його провокація, сповідь і кохання, приліт НЛО і наукове відкриття... Так само калейдоскопічно міняється й жанр: детектив, фарс, фантастика, мелодрама, ріал-шоу… І що ж чекає у фіналі: самогубство чи політ над прірвою?…

Прем'єра відбулася 25 липня 2009р.
у приміщенні Культурного центру видавництва "Смолоскип".

Тривалість 1 год. 45 хв.

 

Неда Неждана

Драматург, поет, культуролог. Закінчила Київський Лінгвістичний Університет (французька філологія) та Києво-Могилянську Академію (культурологія). Навчалася у Центрі Сучасної експериментальної драматургії. Працювала заввідділом театру журналу “Кіно-Театр”, завлітом, сценаристом, сценарним редактором, засновником драматургічної бібліотеки п'єс театрального сайту «Віртеп». З 2001 року – в НЦТМ імені Леся Курбаса (науковий співробітник, а з 2007 - керівник відділу драматургічних проектів). Викладає теорію і практику драматургії у КНУ імені Т.Шевченка. Співзасновник  театру «МІСТ».

Автор поетичних збірок «Дерева і люди», «Котивишня», упорядник і один з авторів багатьох антологій драматургії, української й іноземної, а також авторської збірки «Провокація іншості» (Грант Президента). Автор 20 оригінальних п’єс, 7 за мотивами прози, радіо, кіно- і телесценаріїв, а також понад 10 перекладів творів із французької, російської, білоруської мов. Автор понад 50 статей у періодиці і наукових збірниках про сучасну драму, театр і кіно. Має більше 70 театральних і екранних постановок. Фахова реалізація творів (публікації, сценічні читання, постановки, участь у фестивалях тощо) здійснювалася в багатьох містах України, а також у Білорусі, Росії, Польщі, Грузії, Вірменії, Естонії, Литві, Македонії, Косово, Сербії, Франції, Німеччині, Швеції, США, Іраку, Австралії. Три п’єси включені до каталогів кращих п’єс Європи. Переможець мистецьких конкурсів (СтАрт, «Коронація слова», «Смолоскип», «Київська Пектораль» та інших). Автор першої української п’єси, перекладеної французькою у видавництві «Еспас д’ен Інстан». Голова Конфедерації драматургів України, патрон України на бієнале «Нові Європейські п’єси» у Вісбадені (Німеччина), голова українського комітету Дому Європи і Сходу в Парижі (Франція), одна з переможців конкурсу Світової Конференції Жінок Драматургів у Стокгольмі (Швеція) і Кейптауні (ПАР).

 

 

Димитр Христов
«ХРАМ ЇЇ ДИЯВОЛА»

За п’єсою «Мерилін Монро: тріумф і агонія»
Монодрама
Переклад із болгарської Анни Багряної


Постановка - Олександра Мірошниченка
Пластика - Юлії Гасиліної
Мультимедіа - Олександра Пащенка
В ролі Мерилін Монро - Уляна Ліб

 

На межі між химерною ілюзією та жорстокою реальністю. Вона грає в життя і живе грою. Одягає маски і полює на свою тінь. Скидає маски і залишається невидимкою. В нескінченності помирання - заради народження себе іншої. Шукає себе лише для того, щоби знов загубити. Дійшовши до вершини слави, втрачає шлях до серця. Залишивши світ десь далеко внизу, розмовляє з холодним вітром. І лише луна вчорашніх голосів говорить їй про чарівне майбутнє, яке вже давно стало для неї минулим. І вбиваючи минуле і майбутнє в собі, вбиваючи біль і самотність – вона знову і знову одягає славетну маску, знайому кожному. Маску актриси на ім’я Мерилін Монро.
 

Тривалість 1 год. 30 хв.


Димитр Христов (Болгарія) - поет, драматург, перекладач, бард. Автор поетичних збірок: “Робочий день”, “Ранена свобода”, “Листи до Єви”, “Болгарські видіння”, “Балада про любов”, “Романтика і попіл”, “Серцевий ритм”, “Молитва за Болгарію”, “Хліб і вино”, аудіо-альбому з авторськими піснями, а також книги п’єс. Поезії і п’єси були перекладені російською, українською, англійською, албанською, сербською, македонською, італійською, китайською, грецькою та іншими мовами. Лауреат Національної літературної премії ім. В.Башева, ім. П.Славейкова, міжнародних премій “Літературний Дедал” (Р.Македонія), «Тріумф» ім. Миколи Гоголя (Україна) та інших. Монодрама “Мерилін Монро: тріумф і агонія” неодноразово публікувалася і ставилася в Болгарії та Македонії, перекладена англійською, російською, македонською та українською мовами.
Прем`єра відбулася 19 жовтня 2014р в НТЦМ ім.Леся Курбаса.

Трайче Кацаров

Vale et me ama

(ПРОЩАВАЙ ТА ЛЮБИ МЕНЕ)

Переклад з македонської Анни Багряної

 

Постановка Олександр Мірошниченко

Пластика Юлія Гасиліна

Костюми Євгенія Набока

Декорації Дмитро Левенко
Звук Олександр Пащенко
Ролі виконують: Уляна Ліб, Денис Щербак  

 

Це своєрідна новітня імпровізація на тему одвічної проблеми непорозуміння Чоловіка і Жінки, які об’єднані коханням і розділені ненавистю. Вони ніби разом, але рухаються в різні сторони – він прагне повернутися в минуле, а вона прагне втекти в  майбутнє, з примарною надією щось змінити. Дійство рухається по спіралі і завмирає у повторі замкненого кола, де герої приречені на буття і небуття, на дивне переродження любові. Постановка утворює складну партитуру із різних шарів: тексту, поетичного і водночас брутального, вишуканого візуального пластичного дійства  та симфонічної музики. Вони співіснують в паралельних світах і нанизуються на ламаний ритм почуттів. Він і Вона прагнуть перетворити одне одного на маріонеток і заплутуються у плетиві власної пристрасті. Ця вистава – сповідь двох зболених душ, що не здатні йти разом, але й безсилі розлучитись – у сучасному світі, де люди розучились чути і розуміти одне одного, ніби перекладаючи одне одного на незнану мову…

І прийшли стомлені та змучені до місця, якому немає назви.

І ніч змішалась із днем, а сміх із сльозами.

І не знали вони шляху, і самі були цим шляхом.

І не було минулого у цих двох, і нескінченним було воно.

Біль обертався в солодке вино, що пили вони вдвох,

перетворюючи світ на химерне віддзеркалення

півзабутої насолоди власним безмежним безсиллям…

 

Вистава поставлена в рамках міжнародного україно-македонського театрального проекту перекладу і постановок новітньої драматургії.

 

Тривалість 1 год.

 

Трайче Кацаров

Драматург, актор. Універсальна синтетична особистість, яка здобула освіту юриста, актора і культуролога та успішно реалізується як поет, прозаїк, драматург, есеїст, актор, режисер та театрознавець. Автор кількох збірок поезій, прози та п’єс, лауреат літературних премій ім. Г.Прлічева та ім. Й.Котескі.  Його драматичні твори  ставляться на батьківщині та за її межами, але дотепер були невідомі українському глядачу.

 

 

Прем'єра відбулася 8 вересня 2012р. у приміщенні Культурного центру видавництва "Смолоскип"

Матей Вішнєк

"ПРИГОДА ВЕДМЕДИКІВ ПАНДА,  яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті"

 

Еротична драма

 

Переклад із французької Неди Нежданої

 

Постановка – Тетяна Огородова 
Музичне оформлення - Сергiй Зiнченко
Художник-постановник - Марта Володимирівна
Декорації і костюми – Лілія Кокуріна, Дмитро Левенко

 

Ролі виконують:

Він – Олег Руденко

Вона – Уляна Ліб

 

А ви певні, що він там? Чи варто боятися того, що відбувається за зачиненими дверима? Чи це найгірше, що може трапитись не стає  точкою відліку, коли одного ранку будильник не спрацьовує?   Вона лишається на досить визначений термін в дев'ять етапів, іменованих днями. Час пішов. В долонях кохання народжується сповідь. Звуки просотуються крізь стіни, не визнаючи  їх наявності. Ще не пізно відпові сти на телефонний дзвінок, та Вона вже лишила у нього рукавички,   повернувшись дарує  почуття, що множаться навіть від подиху. Тепер їм тісно у тілі  - вони віддаляються від пам'яті,  стають двома голосами, що ширяють над світом. Ні, чимось більшим.  І настає  час слухати тишу. Ця тиша - це   голос. Ця тиша - це Вона. Ви ще певні, що він з нами?

 

Тривалість 1 год. 40 хв.

 

Прем'єра відбулася 29 квітня 2010р

 

Матей Вішнєк

Драматург, поет, прозаїк.

Народився у 1956 році в комуністичній Румунії. Захоплюючись сюрреалізмом, дадаїстами, абсурдом, але тільки не соцреалізмом, він вірив у культурний спротив тоталітаризму Чаушеску. З 1977 пише п’єси, які поширюються у літературному середовищі, але заборонені для постановок. У 1987 році емігрує до Франції і просить політичного притулку, починає писати французькою. З 1990 працює на Міжнародному Французькому радіо. Після першого успіху драми «Волосся у вікні» його п’єси гралися багатьма театрами у Парижі, Ліоні, Авіньйоні, Мерселі, Тулузі, Греноблі, Нансі тощо. Понад 30 його п’єс видано французькою та іншими мовами. Його п’єси в афішах театрів 30 країн світу, зокрема в Італії, Великобританії, Швеції, Японії, Туреччини, Канаді, США. Матей Вішнєк - найбільш ставлений живий автор у Румунії, а також один із найбільш популярних на фестивалі в Авіньйоні. Також він автор поезій і 3-х романів. Серед п’єс найвідоміші «Машина Чехов», «Історія комунізму, розказана в домі для божевільних», «Синдром паніки у місті вогнів». В Україні п’єса «Пригода ведмедиків панда, розказана саксофоністом, котрий мав подружку у Франкфурті» в перекладі Неди Нежданої була видана в антології «Новітня французька п’єса» і вже має понад 10 постановок в Україні. Театр МІСТ також презентував п’єси М.Вішнєка «Уяви собі що ти Бог» (видана в альманасі «Курбасівські читання») і «Чекайте, поки мине спека» у сценічних читаннях в рамках фестивалю «Європа театрів» та «Книжковий Арсенал» у Києві.

bottom of page